Міжнародна наукова конференція з економічного розвитку та спадщини Семена Кузнеця CED–2026 у ХНЕУ ім. С. Кузнеця

29 жовтня 2026 року в Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця відбулася щорічна Міжнародна наукова конференція "Економічний розвиток і спадщина Семена Кузнеця". Конференція була проведена у вигляді Круглого столу «Світ, що перезавантажується: стійкість, інновації та нові траєкторії розвитку» у змішаному (оф/онлайн) режимі.

Конференція прагне актуалізувати наукову спадщину С. Кузнеця, Нобелівського лауреата з економіки 1971 року, теоретика економіки розвитку, він як радник багатьох урядів різних країн брав активну участь у розробленні ефективних моделей їхньої економічної політики. Метою заходу було створення платформи, де економісти, представники академічних, урядових і приватних структур можуть презентувати результати своїх досліджень, обмінюватися ідеями та інформацією в колегіальному середовищі. Видатні вчені та практики з усього світу збираються для презентації, обговорення та обміну цінною інформацією в галузях економіки, бізнесу, освіти та соціальних наук.

Учасники презентували свої наукові результати за чотирма ключовими напрямами: 1) економіка можливостей: моделі зростання в новому світі; 2) університети майбутнього: екосистеми знань, таланту та глобальної мобільності; 3) соціальні ландшафти ХХІ століття: добробут, справедливість, інклюзія; 4) цифрові світи та інтелектуальні технології від даних до рішень.

Цього року в конференції прийняли участь понад 550 науковців та практиків провідних університетів України та світу, а саме: Польща, Сполучені Штати Америки, Нідерланди, Швейцарія, Болгарія, Іспанія, Австралія, Португалія, Франція, Азербайджан, Литва, Індія, Фінляндія, Норвегія, Туреччина, Об’єднані Арабські Емірати, Німеччина, Молдова, Словаччина, Велика Британія, Австрія, Румунія, Узбекистан, Мальта, Англія, Грузія, Греція, Косово.

В дискусійних обговореннях приймали участь науковці з 35 провідних університетів світу: Тілбурзький університет (Нідерланди); Женевський університет (Швейцарія); Інститут медіа, журналістики та соціальних комунікацій Гданського університету (Польща); Університет Марії Кюрі-Склодовської (Польща); Університет імені Аурела Влайку в Араді (Румунія); Міжрегіональна Академія управління персоналом (Україна); Лапландський університет (Фінляндія); Американський університет Мальти (Мальта); Кібердержавний університет Узбекистану (Узбекистан); Бірмінгемський університет (Велика Британія); ніверситет Патр (Греція); Інститут доктора філософії Яна-У. Сандала (Норвегія); Університет Бедфордширу (Велика Британія); Плімутський університет (Велика Британія); Крэнфілдський університет (Велика Британія); Університет управління охороною праці в Катовіце (Польща); SGH Варшавська школа економіки (Польща); Варшавська політехніка (Польща); Інтегральний університет (Індія); Азербайджанський університет (Азербайджан); Бакінський бізнес-університет (Азербайджан); Бакинський євразійський університет (Азербайджан); Університет Коч (Туреччина); Азербайджанський державний економічний університет (UNEC) (Азербайджан); Державний університет прикладних наук у Ярославі (Польща); Західний університет Тімішоари (Румунія); Молдовська академія економічний досліджень (Молдова); Університет імені Хаджі Зеки (Косово); Економічний університет у Братиславі (Словаччина); Гартфордширський університет (Велика Британія); Університет Миколаса Ремеріса (Литва); Гемлінський університет (США) та інші.

Учасниками щорічної міжнародної конференції було понад 35 університетів та наукових установ України з м. Київ, Харківської, Львівської, Дніпропетровської, Сумської, Волинської, Хмельницької, Чернігівської, Рівненської, Кіровоградської, Закарпатської, Херсонської, Запорізької, Черкаської, Миколаївської та інших областей: Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана; Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова; НТУ «ХПІ»; Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України; Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара; Університет митної справи та фінансів; Державний біотехнологічний університет; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; Сумський національний аграрний університет; Київський національний університет технологій та дизайну (КНУТД); Національний лісотехнічний університет України; Національний університет «Львівська політехніка»; Бердянський державний педагогічний університет; Національний університет «Чернігівська політехніка»; Луцький національний технічний університет; Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Харківська державна академія фізичної культури; Державний торговельно-економічний університет; Національний університет водного господарства та природокористування; Український державний університет науки і технологій; ДЗВО «Університет менеджменту освіти»; Київський національний університет культури і мистецтв; Маріупольський державний університет; Український католицький університет; ЗВО «Львівський університет бізнесу та права»; Центральноукраїнський національний технічний університет; Інститут аграрної економіки НААН України; Закарпатський угорський університет імені Ференца Ракоці ІІ; Херсонський національний технічний університет; Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди; Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут»; Харківський національний автомобільно-дорожній університет; Київський інститут Національної гвардії України; Запорізький національний університет; Харківська державна академія культури; Навчально-науковий інститут менеджменту та психології; Уманський національний університет садівництва; Волинський національний університет імені Лесі Українки; Миколаївський національний аграрний університет та інші вітчизняні заклади вищої освіти.

Основними доповідачами Круглого столу «Світ, що перезавантажується: стійкість, інновації та нові траєкторії розвитку» були:

Беата ЯВОРЧИК, доктор філософії з економіки, головний економіст Європейського Банку Реконструкції і Розвитку, Професорка економіки Оксфордського університету, членкиня Наукової консультативної ради Ifo Інституту (Мюнхенський університет), Виконавчого та Наглядового комітетів CERGE-EI у Празі (Польща);

Говард Дж. ШАЦ, Доктор філософії у галузі державної політики, старший економіст корпорації RAND; Професор політичного аналізу, Школа державної політики RAND (США);

Володимир ПОНОМАРЕНКО, доктор економічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, кавалер орденів «За заслуги» III, II ступенів, ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня, дійсний член (академік) НАПН України. (Україна);

Марк Дж. БРАНДТ, Ph.D. з психології, професор політичної психології в Тілбурзькому університеті (Нідерланди);

Роланд БУФФАНЕ, доктор філософії, Доцент Глобального інституту та Департаменту комп'ютерних наук Женевського університету; Завідувач кафедри обчислювальної дипломатії та Співдиректор SiDLab (Швейцарія).

Ключовими доповідачами були розглянуті основні проблеми присвяченим питанням: 1) економічного стримування та санкційної політики, зокрема моделювання превентивних економічних заходів на прикладі кризових сценаріїв навколо Тайваню та Китаю; 2) дослідження шляхів обходу офіційних експортних санкцій та реекспорту товарів через країни Центральної Азії, Кавказу та Туреччину; 3) оцінки ролі приватних санкцій, тиску інвесторів та репутаційних ризиків західних брендів на світовому ринку; 4) розвитку обчислювальної дипломатії (Computational Diplomacy) та дослідження взаємовпливу алгоритмів штучного інтелекту, цифрових маніпуляцій інформаційними потоками й ухвалення політичних рішень; 5) трансформації та фінансово-структурної стійкості вищої школи в умовах війни, подолання демографічних і міграційних викликів для прифронтових університетів та збереження їхнього інтелектуального ядра; 6) дослідження структури соціальних ландшафтів та систем суспільних переконань ХХІ століття, а також аналізу того, як групові цінності й ідеологічні ідентичності впливають на процеси інклюзії, добробуту та політичну поведінку людей.

Робота кожного напряму секцій була ожвавлена дискусіями з питань: адаптивної та нелінійної трансформації підприємств і агробізнесу в цифровому середовищі; регуляторних витрат євроінтеграції та цифрового суверенітету ЄС; фінансової стійкості та економічної поведінки компаній в умовах геополітичних шоків і воєнних викликів; управління знанням, розвитку циркулярної економіки та децентралізованого електронного урядування задля відновлення територіальних громад; якості та безпеки дистанційної освіти в умовах цифрової трансформації (педагогічні принципи та етика регулювання штучного інтелекту в інструктажі, DevSecOps-інжиніринг інклюзивних освітніх екосистем поза межами Moodle); інклюзивності, ментального здоров'я та їхнього впливу на журналістику, вищу школу і сталий розвиток країни в умовах просторового перерозподілу талановитих студентів; посилення актуальності систем ідеологічних переконань, ідей та цінностей для забезпечення умов міжнародної комунікації в контексті формування пріоритету міжкультурної, лінгвістичної та комунікативної компетентності як базової системи підготовки майбутніх фахівців з цифрових медіа; використання генеративного штучного інтелекту, AR/VR (інструкційного дозування доповненої реальності) та мультимодальних моделей під час персоналізованого навчання; впровадження інклюзивних цифрових середовищ, крос-кордонного регулювання віртуальної економіки, оподаткування цифрових активів та смарт-контрактів у метавсесвітах.

На основі підсумків роботи конференції було сформульовано резолюцію, яка окреслює запропоновані шляхи та заходи для визначення стратегічних напрямів економічного розвитку України в післявоєнний період. При цьому особлива увага приділялася впливу циклічних коливань економічної динаміки, трансформаційній структурі національного доходу та розподілу, а також спадщині Семена Кузнеця у моделюванні наслідків сучасних макроекономічних процесів.