У ХНЕУ ім. С. Кузнеця відбулася щорічна Міжнародна наукова конференція "Економічний розвиток і спадщина Семена Кузнеця"

16 жовтня 2025 року в Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця відбулася щорічна Міжнародна наукова конференція "Економічний розвиток і спадщина Семена Кузнеця".

Захід проходив у форматі круглого столу на тему: «Глобальне співробітництво та трансформації розвитку: виклики, перспективи, інновації» у змішаному (офлайн/онлайн) режимі.

Мета конференції — актуалізувати наукову спадщину С. Кузнеця, Нобелівського лауреата з економіки 1971 року, теоретика економіки розвитку. Як радник урядів багатьох країн, він активно долучався до розроблення ефективних моделей економічної політики. Конференція створила платформу для економістів, представників академічних, державних і приватних структур з метою презентації результатів досліджень, обміну ідеями та налагодження наукової співпраці.

Під час конференції провідні вчені й практики обмінювалися досвідом у галузях економіки, бізнесу, освіти та соціальних наук, а також презентували наукові напрацювання за такими напрямами дискусій:

• економічний розвиток у вразливому світі;

• вища освіта в контексті Цілей сталого розвитку: виклики та очікування;

• соціальна економіка та пріоритети соціального розвитку;

• академічна свобода й інклюзія в цифрову епоху.

Цього року в конференції взяли участь майже 600 науковців і практиків з провідних університетів України та світу.

Серед країн-учасниць: США, Португалія, Франція, Азербайджан, Швейцарія, Польща, Латвія, Фінляндія, Норвегія, Німеччина, Ірак, Велика Британія, Литва, Данія, Йорданія, Індія, Китай, Словаччина, Іспанія, ОАЕ, Австрія, Болгарія, Італія, Хорватія, Туреччина, Гана, Молдова тощо.

У дискусійних обговореннях взяли участь представники 27 провідних закордонних університетів, зокрема:

• Школа державної політики RAND (США);

• Міжурядовий університет миру при ООН (США);

• Тулузька школа економіки (Франція);

• Технологічний інститут Флориди (США);

• Вищий технічний інститут (Португалія);

• Технічний інститут Самави (Ірак);

• Братиславський університет економіки та менеджменту (Словаччина);

• Лусофонський університет (Португалія);

• Університет Миколаса Ромеріса (Литва);

• Азербайджанський державний економічний університет (Азербайджан);

• Пан'європейський університет у Братиславі (Словаччина);

• Університет інформаційних технологій Махаріші (Індія);

• Лапландський університет (Фінляндія);

• Інститут доктора Яна-Урбана Сандала (Норвегія);

• Гданський університет (Польща);

• Технічний університет Аль-Фурат Аль-Аусат (Ірак);

• Плімутський університет (Велика Британія);

• Копенгагенський університет (Данія) та інші.

У конференції також взяли участь представники понад 25 університетів України з Києва, а також Хмельницької, Волинської, Львівської, Сумської, Дніпропетровської, Харківської та інших областей.

Серед них:

• Харківський національний університет ім. О.М. Бекетова;

• Національний технічний університет "ХПІ";

• Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України;

• Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара;

• Університет митної справи та фінансів;

• Державний біотехнологічний університет;

• Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна;

• Сумський національний аграрний університет;

• Київський національний університет технологій та дизайну;

• Національний лісотехнічний університет України;

• Національний університет "Львівська політехніка";

• Бердянський державний педагогічний університет;

• Національний університет "Чернігівська політехніка";

• Луцький національний технічний університет;

• Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова;

• Київський національний університет імені Тараса Шевченка;

• Харківська державна академія фізичної культури;

•  Державний торговельно-економічний університет;

• Національний університет водного господарства та природокористування;

• Український державний університет науки і технологій;

• ДЗВО «Університет менеджменту освіти»;

• Київський національний університет культури і мистецтв;

• Маріупольський державний університет;

• Український католицький університет та інші.

Основні доповідачі круглого столу «Глобальне співробітництво та трансформації розвитку: виклики, перспективи, інновації»:

• Говард Дж. Шац, доктор філософії у галузі державної політики, старший економіст корпорації RAND, професор політичного аналізу (США);

• Раму Дамодаран, заступник постійного спостерігача Міжурядового університету миру при ООН (США);

• Пол Сібрайт, доктор філософії, професор економіки Тулузької школи економіки (Франція);

• Володимир Пономаренко, ректор ХНЕУ ім. С. Кузнеця, д.е.н., професор, академік НАПН України (Україна);

• Річард Гріффіт, виконавчий директор Інституту культури, співпраці та менеджменту Технологічного інституту Флориди (США);

• Руї Мендеш, директор з міжнародних зв’язків Вищого технічного інституту (Лісабонський університет), член муніципального парламенту м. Кашкайш (Португалія).

Ключові теми виступів включали:

1. Вплив війни Росії проти України на західний оборонно-промисловий комплекс;

2. Проблеми та ризики фінансування закладів вищої освіти у воєнний час;

3. Аналіз ризику розвитку деменції серед політичних і бізнес-лідерів та медичні висновки з цього приводу;

4. Стратегічна культурна компетентність як фактор ефективної взаємодії в мультикультурному середовищі;

5. Ініціативи засновників ООН у вирішенні глобальних проблем і забезпеченні сталого розвитку;

6. Проблеми, пов’язані з аналітикою навчання, конфіденційністю та довірою.

Робота секцій за напрямами була пожвавлена активними дискусіями з широкого кола актуальних питань, зокрема:

• інноваційної політики;

• зеленого переходу;

• розвитку маркетингової логістики 4.0;

• управління знаннями та формування економіки трансформацій і децентралізації у воєнний період;

• забезпечення якості освіти в умовах впровадження інноваційних інформаційних технологій (проблеми плагіату та авторського права, якість оцінювання набутих компетентностей, етичні аспекти використання штучного інтелекту);

• інклюзивності та її впливу на систему освіти й сталий розвиток країни;

• підвищення значущості ідей та цінностей для ефективної міжнародної і транснаціональної комунікації у контексті формування пріоритетів міжкультурної, мовної та комунікативної компетентності як основи універсальної професійної підготовки;

• застосування штучного інтелекту, AR/VR, адаптивних платформ і інтелектуальних систем у персоналізованому навчанні;

• створення інклюзивних цифрових освітніх середовищ.

За підсумками конференції було сформульовано резолюцію, яка визначає запропоновані шляхи та заходи для формування стратегічних напрямів економічного розвитку України у післявоєнний період. Особливу увагу приділено впливу циклічних коливань економічної динаміки на ці процеси.

Проректор з наукової роботи та

міжнародного співробітництва

ХНЕУ ім. С. Кузнеця

д.е.н., професор

Тетяна ШТАЛЬ

Заступник голови

організаційного комітету конференції

д.е.н., професор

Олена РАЄВНЄВА

Відповідальний секретар конференції

к.е.н., доцент

Ольга БРОВКО