У ХНЕУ ім. С. Кузнеця відбулася щорічна Міжнародна наукова конференція "Економічний розвиток і спадщина Семена Кузнеця"
16 жовтня 2025 року в Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця відбулася щорічна Міжнародна наукова конференція "Економічний розвиток і спадщина Семена Кузнеця".
Захід проходив у форматі круглого столу на тему: «Глобальне співробітництво та трансформації розвитку: виклики, перспективи, інновації» у змішаному (офлайн/онлайн) режимі.
Мета конференції — актуалізувати наукову спадщину С. Кузнеця, Нобелівського лауреата з економіки 1971 року, теоретика економіки розвитку. Як радник урядів багатьох країн, він активно долучався до розроблення ефективних моделей економічної політики. Конференція створила платформу для економістів, представників академічних, державних і приватних структур з метою презентації результатів досліджень, обміну ідеями та налагодження наукової співпраці.
Під час конференції провідні вчені й практики обмінювалися досвідом у галузях економіки, бізнесу, освіти та соціальних наук, а також презентували наукові напрацювання за такими напрямами дискусій:
• економічний розвиток у вразливому світі;
• вища освіта в контексті Цілей сталого розвитку: виклики та очікування;
• соціальна економіка та пріоритети соціального розвитку;
• академічна свобода й інклюзія в цифрову епоху.
Цього року в конференції взяли участь майже 600 науковців і практиків з провідних університетів України та світу.
Серед країн-учасниць: США, Португалія, Франція, Азербайджан, Швейцарія, Польща, Латвія, Фінляндія, Норвегія, Німеччина, Ірак, Велика Британія, Литва, Данія, Йорданія, Індія, Китай, Словаччина, Іспанія, ОАЕ, Австрія, Болгарія, Італія, Хорватія, Туреччина, Гана, Молдова тощо.
У дискусійних обговореннях взяли участь представники 27 провідних закордонних університетів, зокрема:
• Школа державної політики RAND (США);
• Міжурядовий університет миру при ООН (США);
• Тулузька школа економіки (Франція);
• Технологічний інститут Флориди (США);
• Вищий технічний інститут (Португалія);
• Технічний інститут Самави (Ірак);
• Братиславський університет економіки та менеджменту (Словаччина);
• Лусофонський університет (Португалія);
• Університет Миколаса Ромеріса (Литва);
• Азербайджанський державний економічний університет (Азербайджан);
• Пан'європейський університет у Братиславі (Словаччина);
• Університет інформаційних технологій Махаріші (Індія);
• Лапландський університет (Фінляндія);
• Інститут доктора Яна-Урбана Сандала (Норвегія);
• Гданський університет (Польща);
• Технічний університет Аль-Фурат Аль-Аусат (Ірак);
• Плімутський університет (Велика Британія);
• Копенгагенський університет (Данія) та інші.
У конференції також взяли участь представники понад 25 університетів України з Києва, а також Хмельницької, Волинської, Львівської, Сумської, Дніпропетровської, Харківської та інших областей.
Серед них:
• Харківський національний університет ім. О.М. Бекетова;
• Національний технічний університет "ХПІ";
• Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України;
• Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара;
• Університет митної справи та фінансів;
• Державний біотехнологічний університет;
• Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна;
• Сумський національний аграрний університет;
• Київський національний університет технологій та дизайну;
• Національний лісотехнічний університет України;
• Національний університет "Львівська політехніка";
• Бердянський державний педагогічний університет;
• Національний університет "Чернігівська політехніка";
• Луцький національний технічний університет;
• Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова;
• Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
• Харківська державна академія фізичної культури;
• Державний торговельно-економічний університет;
• Національний університет водного господарства та природокористування;
• Український державний університет науки і технологій;
• ДЗВО «Університет менеджменту освіти»;
• Київський національний університет культури і мистецтв;
• Маріупольський державний університет;
• Український католицький університет та інші.
Основні доповідачі круглого столу «Глобальне співробітництво та трансформації розвитку: виклики, перспективи, інновації»:
• Говард Дж. Шац, доктор філософії у галузі державної політики, старший економіст корпорації RAND, професор політичного аналізу (США);
• Раму Дамодаран, заступник постійного спостерігача Міжурядового університету миру при ООН (США);
• Пол Сібрайт, доктор філософії, професор економіки Тулузької школи економіки (Франція);
• Володимир Пономаренко, ректор ХНЕУ ім. С. Кузнеця, д.е.н., професор, академік НАПН України (Україна);
• Річард Гріффіт, виконавчий директор Інституту культури, співпраці та менеджменту Технологічного інституту Флориди (США);
• Руї Мендеш, директор з міжнародних зв’язків Вищого технічного інституту (Лісабонський університет), член муніципального парламенту м. Кашкайш (Португалія).
Ключові теми виступів включали:
1. Вплив війни Росії проти України на західний оборонно-промисловий комплекс;
2. Проблеми та ризики фінансування закладів вищої освіти у воєнний час;
3. Аналіз ризику розвитку деменції серед політичних і бізнес-лідерів та медичні висновки з цього приводу;
4. Стратегічна культурна компетентність як фактор ефективної взаємодії в мультикультурному середовищі;
5. Ініціативи засновників ООН у вирішенні глобальних проблем і забезпеченні сталого розвитку;
6. Проблеми, пов’язані з аналітикою навчання, конфіденційністю та довірою.
Робота секцій за напрямами була пожвавлена активними дискусіями з широкого кола актуальних питань, зокрема:
• інноваційної політики;
• зеленого переходу;
• розвитку маркетингової логістики 4.0;
• управління знаннями та формування економіки трансформацій і децентралізації у воєнний період;
• забезпечення якості освіти в умовах впровадження інноваційних інформаційних технологій (проблеми плагіату та авторського права, якість оцінювання набутих компетентностей, етичні аспекти використання штучного інтелекту);
• інклюзивності та її впливу на систему освіти й сталий розвиток країни;
• підвищення значущості ідей та цінностей для ефективної міжнародної і транснаціональної комунікації у контексті формування пріоритетів міжкультурної, мовної та комунікативної компетентності як основи універсальної професійної підготовки;
• застосування штучного інтелекту, AR/VR, адаптивних платформ і інтелектуальних систем у персоналізованому навчанні;
• створення інклюзивних цифрових освітніх середовищ.
За підсумками конференції було сформульовано резолюцію, яка визначає запропоновані шляхи та заходи для формування стратегічних напрямів економічного розвитку України у післявоєнний період. Особливу увагу приділено впливу циклічних коливань економічної динаміки на ці процеси.
Проректор з наукової роботи та
міжнародного співробітництва
ХНЕУ ім. С. Кузнеця
д.е.н., професор
Тетяна ШТАЛЬ
Заступник голови
організаційного комітету конференції
д.е.н., професор
Олена РАЄВНЄВА
Відповідальний секретар конференції
к.е.н., доцент
Ольга БРОВКО
