Міжнародна наукова конференція з економічного розвитку та спадщини Семена Кузнеця CED–2024 у ХНЕУ ім. С. Кузнеця
25 квітня 2024 року в Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця відбулась щорічна Міжнародна наукова конференція "Економічний розвиток і спадщина Семена Кузнеця". Конференція була проведена у вигляді Круглого столу «Глобальні трансформації та стійкість розвитку: співробітництво, наука, освіта, технології» у змішаному (оф/онлайн) режимі.
Конференція присвячена актуалізації наукової спадщини С. Кузнеця, Нобелівського лауреата з економіки 1971 року, теоретика економіки розвитку, який був радником багатьох урядів різних країн та брав активну участь у розробленні ефективних моделей економічної політики. Місія заходу полягала у створенні платформи, де економісти, представники академічних, урядових і приватних структур презентували свої результати досліджень, обмінялись ідеями та інформацією в колегіальному середовищі.
Під час проведення міжнародної конференції закордонні та українські вчені і практики обмінялись досвідом вирішення проблем у галузі економіки, бізнесу, освіти та соціальних наук, а також презентували свої наукові результати за такими напрямами дискусій: економічний розвиток в умовах багатоаспектної невизначеності; тренди в освіті та нова парадигма розвитку університетів; домінанти соціального розвиту країн: сучасні дослідження; цифрове суспільство та інформаційні технології.
Цього року в конференції взяли участь понад 450 науковців та практиків з 24 країн, а саме з: Сполучених Штатів Америки, Великобританії, Гани, Індії, Словаччини, Португалії, Франції, Норвегії, Литви, Австрії, Польщі, Болгарії, Іспанії, Італії, Латвії, Хорватії, Туреччини, Іраку, Китаю, Азербайджану, Молдови, Болгарії, Німеччини.
В дискусійних обговореннях взяли участь науковці з 25 провідних університетів світу: Вищої школи Pardee RAND (США); Оксфордського інституту старіння населення (Великобританія); Тулузької школи економіки (Франція); Нью-Йорського університету Абу-Дабі (ОАЕ); Університету Миколая Коперника (Торунь, Польща); Лусофонського університету (Португалія); Великотерновського університету ім. Св. Кирила та Св. Мефодія (Болгарія); Братиславського університету економіки та менеджменту (Словаччина); Університету Ерланґена–Нюрнберґа (Німеччина); Університету Doğuş (Туреччина); Академії економічних наук (Молдови); Балтійської міжнародної академії (Латвія); Технічного університету Аль-Фурат Аль-Аусат (Ірак); Індійського наукового інституту (Індія) та ін.
Конференція широко відома в Україні. Так, до конференції долучилися представники понад 20 університетів України з Київської, Волинської, Львівської, Сумської, Дніпропетровської, Харківської та інших областей: Національний технічний університет "ХПІ"; Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова; ННЦ "Інститут аграрної економіки; Львівський національний університет імені Івана Франка; Харківський національний автомобільно-дорожній університет; Національний інститут стратегічних досліджень; Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; Київський національний університет будівництва і архітектури; Державний торговельно-економічний університет; Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та інші.
На Пленарному засіданні з привітальними словами виступили почесні гості:
- Володимир ПОНОМАРЕНКО – д.е.н., професор, член-кореспондент НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України, ректор Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця.
- Михайло ВИННИЦЬКИЙ – Заступник Міністра освіти і науки України.
- Ігор ТЕРЕХОВ – Харківський міський голова.
Основними доповідачами на програмних виступах Круглого столу «Глобальні трансформації та стійкість розвитку: співробітництво, наука, освіта, технології» були:
Говард Дж. ШАЦ, доктор філософії у галузі державної політики, старший економіст корпорації RAND; професор політичного аналізу, Вищої школи Pardee RAND (США);
Марк Кристофер ДЕВІС, професор Оксфордського інституту старіння населення (Великобританія);
Еммануель ОРІОЛЬ, професор економіки дослідницького факультету Тулузької школи економіки (Франція);
Володимир ПОНОМАРЕНКО, ректор ХНЕУ ім. С. Кузнеця, д.е.н., професор, член-кореспондент НАПН України (Україна);
Ольга СТАРКОВА, доктор технічних наук, професор ХНЕУ ім. С. Кузнеця (Україна);
Річард ГРІФІС, виконавчий директор Інституту культури, співпраці та менеджменту Технологічного інституту Флориди (США).
Ключовими доповідачами були розглянуті питання, присвячені проблемам реконструкції України, створення вільного, заможного та безпечного майбутнього, формуванню пріоритетів нормування національної служби охорони здоров’я та впливу на цей процес здобутків Річарда Стоуна, Семена Кузнеця та Яноша Корнаї (на прикладі Великобританії), економічному аналізу проблем заборони та обмежень у суспільстві, модернізації структури системи вищої освіти України, блокчейну у процесах та управлінні безпекою, стратегічних культурних компетентностей.
Робота кожного напряму секцій була ожвавлена дискусіями з питань: управління фінансовою безпекою промислових підприємств України; моделювання концепції організаційної стійкості в організаціях державного сектору Литви в контексті невизначеності; визначення ролі права в економічному розвитку Німеччини з позиції теоретичного аспекту; розвитку системи освіти та парадигми розвитку університетів, змішаного навчання в університетській освіті: аспекти інтерактивності та залучення студентів; використання штучного інтелекту в освіті в умовах циклічної економіки; визначення ролі жінок на керівних посадах компаній у світовій економіці; створення робочих місць і стимулювання технологічного прогресу; оптимізації управління ресурсами, поліпшення якості життя мешканців та зниження негативного впливу на довкілля; забезпечення ефективності транспортної системи, енергоефективності будівель, покращення управління відходами та раціонального використання ресурсів; використання електронного урядування та електронних послуг для громадян.
За результатами роботи конференції розроблена резолюція, в якій запропоновано шляхи та заходи щодо визначення напрямів економічного зростання економіки України в післявоєнний період під впливом невизначеності перебігу економічних та соціально-демографічних процесів.
